Слабка готовність та структурні перешкоди гальмують керований ШІ фінансовий інклюзив

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ (ШІ) може допомогти залучити більше філіппінців до формальної фінансової системи, однак структурні бар'єри та слабка інституційна готовність обмежать його вплив і створять потенційні ризики, заявив Філіппінський інститут досліджень розвитку (PIDS).

У своїй аналітичній записці PIDS зазначив, що високі витрати та низький рівень довіри продовжують позбавляти значну частину філіппінців доступу до банківських послуг, незважаючи на зростання використання цифрових фінансових платформ.

Посилаючись на дані Світового банку, інститут зазначив, що Філіппіни досягли прогресу у сфері фінансової доступності: рівень володіння офіційними рахунками досяг 56% у 2021 році, а цифрових платежів — 57,4%, що перевищує урядовий орієнтир у 50%.

Незважаючи на це, понад половина, або 51,4%, дорослих філіппінців залишаються без банківських рахунків, поступаючись регіональним сусідам, таким як Сінгапур і Таїланд.

«Хоча ШІ може допомогти подолати ці прогалини завдяки кращій оцінці кредитоспроможності та виявленню шахрайства, його впровадження потребує захисних заходів для вирішення проблем конфіденційності даних і потенційних ризиків нерівності», — йдеться у документі.

Філіппіни також відстають від своїх партнерів по Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у готовності до використання ШІ, набравши 0,50 бала в Індексі готовності до ШІ Міжнародного валютного фонду. Хоча цей показник дещо вищий за В'єтнам (0,48), він нижчий порівняно із Сінгапуром (0,80), Таїландом (0,54) та Індонезією (0,52).

«Ширші показники АСЕАН ставлять Філіппіни в середній діапазон за готовністю до ШІ, цифровою готовністю, фінансовою доступністю та розміром цифрової економіки», — повідомив PIDS.

«Однак те, що відрізняє країну, — це контраст між дуже високим споживчим інтересом до ШІ та відносно слабким інституційним потенціалом».

Ця прогалина пояснює, чому впровадження ШІ у фінансовому секторі відбувається поступово, додав інститут, оскільки, за даними Bangko Sentral ng Pilipinas (BSP), спроможність впроваджувати системи ШІ та управляти ними суттєво різниться між установами.

«Розширення залишається нерівномірним: сільські банки та кооперативи стикаються з більшими обмеженнями потенціалу порівняно з універсальними та комерційними банками», — зазначено у документі.

Під час пандемії коронавірусу кібербезпека стала критичною проблемою для всього фінансового сектору, оскільки кількість фішингових атак зросла на 200%.

«Це зростання посилило обережність установ щодо цифрових технологій та ШІ, особливо серед менших постачальників фінансових послуг з обмеженою інфраструктурою кібербезпеки», — йдеться у документі.

«Крім того, вимоги щодо дотримання нормативних правил відповідності створюють непропорційне навантаження на менші установи, які не мають спеціалізованих команд з питань відповідності та необхідних ресурсів».

ФІНАНСОВА АКТИВНІСТЬ
Використання рахунків також залишається обмеженим, попри те що дедалі більше дорослих філіппінців мають офіційні рахунки. Багато хто продовжує заощаджувати та позичати кошти неофіційним шляхом — через сім'ю (42,8%) та ощадні клуби (48,4%), повідомив PIDS.

«Незважаючи на високий рівень володіння мобільними телефонами (96,3%) та доступу до інтернету (87,4%), лише 54,7% здійснювали цифрові платежі, причому нижчі показники спостерігаються для оплати рахунків (30,2%) та розрахунків з продавцями (26,3%)».

Це свідчить про те, що лише підключення до мережі недостатньо для стимулювання фінансової активності, зазначається у документі.

Бар'єри для використання послуг включають брак коштів (76%), високі витрати (55%), відстань (40%), проблеми з документами (39%) та низький рівень довіри (29%), тоді як 34% зазначили, що член сім'ї вже має рахунок, що вказує на прийняття фінансових рішень на рівні домогосподарства.

Водночас PIDS зазначив, що, згідно з власним аналізом, активніша взаємодія з цифровими фінансовими платформами значно підвищує ймовірність володіння різними видами фінансових рахунків та їх використання для різних фінансових операцій.

Однак, якщо рівень фінансової грамотності залишатиметься низьким, фінансові послуги, керовані ШІ, концентруватимуться переважно серед цифрово грамотних, міських і груп з вищими доходами, зазначив інститут, оскільки опитування BSP показало, що лише 2% філіппінців здатні правильно відповісти на всі базові запитання з фінансової грамотності.

«Цей низький рівень грамотності у поєднанні з віковим цифровим розривом означає, що вразливі групи населення (люди похилого віку, домогосподарства з низькими доходами та мешканці сільської місцевості) ризикують залишитися позаду», — йдеться у документі.

«Експерти наголосили, що без цільових програм фінансової та ШІ-грамотності переваги фінансових послуг, керованих ШІ, залишатимуться зосередженими серед цифрово грамотних, міських і груп з вищими доходами, що потенційно поглиблюватиме наявну нерівність».

Для усунення цих прогалин PIDS закликав уряд розвивати цифрову інфраструктуру, зміцнювати системи кібербезпеки, розробляти дорожні карти з ШІ-освіти, узгоджувати політичні рамки та зменшувати регуляторне навантаження.

Водночас сектор освіти має інтегрувати фінансову та ШІ-грамотність у шкільні навчальні програми та використовувати ШІ як інструмент для розширення фінансової освіти. Галузеві та приватні фінансові установи також мають забезпечувати алгоритмічну справедливість, зміцнювати безпеку й прозорість, розширювати послуги для недостатньо охоплених груп населення та співпрацювати з регуляторами, щоб впровадження ШІ відповідало національним цілям розвитку.

Аналітичну записку PIDS підготували Нікка К. Песа, економіст та викладач Університету Азії та Тихоокеанського регіону; Мері Грейс Р. Агнер, провідний дослідник-спеціаліст PIDS; та Ручер М. Лаказа, старший законодавчий співробітник III рівня Департаменту парламентської політики та бюджетних досліджень Палати представників. — Джастін Айріш Д. Табіле